Трускавець - один з унікальних курортів України. Знаходиться він у передгірї Східних Карпат, у мальовничій балці річки Воротище, на висоті 350-400м над рівнем моря, оточений невисокими пагорбами. Історичні згадки про Трускавець сягають у глибоку давнину Галичини - західної частини колись великої і могутньої, на той час, високо культурної Київської Русі. Повна свіжості зелена долина, багате на кисень і озон повітря, теплий, помірно- континентальний клімат і цілющі мінеральні води - все це створює винятково сприятливі умови для відпочинку і оздоровлення.

Датою офіційного заснування бальнеологічного курорту вважається 1827 р., коли тут було споруджено приміщення для перших 8 ванн. Хоча лікувальні властивості трускавецьких вод були відомі давно, вперше їх описав королівський лікар Войцех Очко в 1578році. Хімічний аналіз мінеральної води Нафтуся  вперше провів Львівський вчений, аптекар і хімік Теодор Торосевич  в  1836 році. Цей знаменитий вчений більш відомий завдяки винаходу гасової лампи. В той же час зростає значення Трускавця в Австро-Угорської імперії. В 1892  році тут побудовано приміщення для інгаляцій системи Вашмута. І цим Трускавець одразу піднявся на рівень таких оздоровниць європейського значення як  Ріхангель  та Вісбаден .

Трускавець - затишна й екологічно чиста зона. Місто щедре розмаїттям земних і підземних мінеральних вод з 14 джерелами: Нафтуся, Юзя, Марія, Софія, Броніслава тощо, покладами гірського воску - озокериту (єдине родовище у світі знаходиться на відстані 4 км від курорту - у Бориславі); до конкурентів знаменитої карловарської  солі належить трускавецька сіль Барбара, яку добувають з високомінералізованої рапи. Нині 19 санаторіїв і 20 пансіонатів можуть одночасно оздоровлювати до 15 тисяч осіб.

Бальнеологічний курорт Східниця розташований в живописній долині, оточеній гірськими вершинами Карпат на висоті 600 метрів над рівнем моря. Перші згадки про це карпатське поселення відноситься до X-XI ст. В кінці 50-х років XX ст. інженер-еколог Омелян Сотницький відкрив унікальні східницькі мінеральні води, які не мають аналогів в Європі. Особливого значення східницькі джерела набули після Чорнобильської катастрофи.

Східниця приваблива в будь-яку пору року. Настоянки на травах, на чар -зіллях соснових борів,  гірське повітря оздоровчо впливає на людський організм.

Унікальність курорту Східниця у тому, що на одній, порівняно невеликій території, зосереджені різні типи лікувальних вод: слабо мінералізовані - типу -Нафтуся-, з розчинними органічними речовинами в кількості 10-30 мг./л., залізисті мінеральні води з вмістом заліза від 20 до 70 міліграма./л., унікальні лужні (Східницька содова) мінеральні води типу -Боржомі-. Окрім них,  родовище володіє мінеральними природно-столовими водами.

відпочинок в Східниці - це чистісіньке карпатське повітря, тиша гірського поселення і якнайкращі цілющі джерела Європи - допоможуть відчути себе здоровими і щасливими!

КУРОРТ МОРШИН - це один з відомих гастро-ентерологічних курортів України і зарубіжжя, завдяки його унікальним джерелам мінеральних вод, вдалому географічному розміщенню, доступному сполученню та чистому довкіллю.

 Ще у XV ст. мешканці Моршина звернули увагу на незвичайні властивості місцевих природних джерел.  Для особистого користування та продажу із самовиливних джерел мінеральної води (ропи) випарювали кухонну сіль в металевих котлах, що знаходилися в солеварнях.

В 1880 р. воду мінеральних джерел почали використовувати для мінеральних ванн, а торфяну грязь - для грязевих ванн та аплікацій. Моршин став бальнеогрязевим курортом. З ропи, шляхом виморожування, почали видобувати гірку (глауберову) сіль, яка надходила в продаж. Крім того, продавалась брикетована торфяна грязь - Моршинська мурашина боровика. У 1880-81 рр. були зроблені перші спроби внутрішнього вживання вод джерела Боніфацій, які без сумніву виявились успішними, бо з 1883 р. вода цього джерела продавалась у пляшках. В рекламних проспектах на початку XX ст. Моршин порівнювали з популярними європейськими курортами, називали його -Галицьким Спа- та -Галицьким Карлсбадом-.

Курорт Моршин розташований над рівнем моря на висоті 340 м., атмосферний тиск 731 мм.рт.ст. Таким чином, кліматичні умови курорту дозволяють на протязі року добре використовувати природні чинники, що доповнюють загальний комплекс лікувальних закладів.

Інсбрук  -  центр зимового туризму, де чудово поєднуються переваги гірськолижного курорту і вишуканість одного з найкрасивіших міст світу, що виник 800 років тому в серці Альп. Національні традиції тут прекрасно поєднуються з життям сучасного міста. Памятники архітектури та витвори мистецтва, резиденції кайзерів і музеї, замки і церкви не залишать Вас байдужими.  А гори і чарівна краса природи створюють умови для занять різними видами спорту в будь-який час року.

 Інсбрук - місто в  Австрії, адміністративний центр федеральної землі Тіроль.  Розташований на заході країни на березі річки Інн в центрі Східних Альп, в долині біля підніжжя хребта Карвендель. Великий промисловий, туристичний, культурний і спортивний центр.  Перша згадка  про Інсбрук відноситься до 1187 року. Слово bruck походить від нім. Brücke - міст (міст над річкою Інн).

Визначні памятки:

 Поряд із краєзнавчим музеєм знаходиться імператорська  церква з  порожнім мармуровим  саркофагом кайзера Максиміліана I. Ще за життя він розробив проект своєї гробниці, яка і сьогодні привертає до себе увагу. 28 бронзових фігур ( Чорні лицарі), виконані в людський зріст,  охороняють цей саркофаг.

В історії Інсбрука  також чималу роль відіграв й Фердинанд II (16ст.). Подарувавши своїй дружині Філіппіне  Вельзер замок Амбрасс, він продовжив політику Максиміліана I: Інсбрук залишається центром культурного життя. Пристрасний колекціонер Фердинанд II залишив після себе кунсткамеру і унікальне зібрання середньовічної зброї. Щоліта  в -Іспанському залі-  замку Амбрасс проходять концерти, присвячені музиці епохи бароко.

На березі Інна, біля станції підйомника Хунгербург, знаходиться неповторна панорама (1.000 квм) -Битва біля Бергізелі 1809-. Панорама створена за проектом Міхаеля Цено Димера і є однією  з небагатьох в Європі, що збереглася в первинному вигляді. Єдиний в Європі альпійський зоопарк (750 м над рівнем моря) знаходиться також в Інсбруці.  Більше 150 видів тварин, які проживають в Альпах, тут знаходяться в природних умовах.

Інсбрук - всесвітньовідомий центр зимових видів спорту. Двічі приймав  Зимові Олімпійські ігри - в 1964 та 1976 роках.

Навколо міста розташовані відомі райони катання на лижах і сноуборді.

Лижні центри зєднані безкоштовними автобусними маршрутами. Можна придбати абонемент і користуватися всіма схилами, протяжність яких становить 500 км, і 80-ма підйомниками, включаючи ті, що розташовані на льодовику Штубай, де сніг є завжди.

Спортивні розваги: гірські лижі, олімпійський бобслейний спуск, катання на ковзанах, гра в хокей і керлінг на олімпійському стадіоні, польоти на параплані, тенісні корти, сквош-зали, басейни та сауни, крім того, відпочиваючі зможуть стати свідками захоплюючих спортивних змагань.

Траси:

•  Загальна довжина трас регіону: 285 км.
•  Загальна кількість підйомників: 80.
•  Загальна протяжність трас для бігових лиж - більше 40 км.
•  Перепад висот: 850–3200 м.

Також відпочиваючим пропонуються освітлені траси для вечірнього катання в областях Кюхтай і Ранггер Кепфл.

Санні траси: в містечках курорту розміщено більше, ніж 25 санних трас:

Інсбрук і прилеглі містечка пропонують гостям  17 відкритих і закритих ковзанок.

Околиці Інсбрука

В 20 км від Інсбрука, в місті Ватенсе, розташований унікальний музей Кришталевий світ Сваровські. Заснований 100 років тому, концерн Сваровські відомий у всьому світі виробами з гірського кришталю. 

В 10 км від Інсбрука, знаходиться старовинне містечко Халль-в-Тіроль, розквіт якого почався з видобутку і переробки солі. У долині Халльталя знаходиться будівля колишнього правління соляних шахт Херенхейзер, відкрита для відвідувачів. Сьогодні це музей і ресторан.

На півдні від Інсбрука, в напрямку перевалу Бреннер, розкинулася долина Віпталь.  Найвищий у Європі міст  Ейро-пабрюкке (192 м) починається в Шенберзі  і перетинає долину Віпталя. Околиці долини Віпталь чудові для пішохідних прогулянок, лижних походів і занять біговими лижами.

 Найбільший мегаполіс Африки Каїр повний таємниць та легенд.......
Це місто, в якому насправді панує арабський світ. Тут проживає четверта частина всіх єгиптян, в деяких районах густота досягає до 120000 чоловік на 1 кв. м. До речі, саме це місто є першим за густотою населення в Африці, а загальна кількість його складає 11,2 млн. осіб. На перший погляд здається, що в місті панує своєрідний хаос, хоча насправді це всього лише якийсь не звичний для нас, навіть заворожуючий ритм життя. Таксі чорно-білого кольору, мікроавтобуси, єдине в арабському світі метро, ринки та магазини, ранковий смог, який стелиться над темно-синіми ріками Нілу, і звичайно ж величні піраміди......
 Крім того, Каїр - це особливий світ звуків та запахів: ранковий шум машин та крик свійських тварин, які живуть відразу на балконах житлових приміщень; запах фруктів, які переповнюють єгипетські ринки, тропічних квітів, кави, східних солодощів та безперечно вечірнього кальяну. Каїр потрібно не просто побачити, а відчути його, адже це направду місто відчуттів.
Історія Каїру  розпочинається із 7 століття. За легендою місто почало розбудовуватись на території давньоримського міста Вавілон. Новоутворене поселення назвали Фустатою (старий Каїр). Тут була побудована перша мечеть, навколо якої поступово розселились єгипетські солдати. Лише у 969 році на північ від Фустати, по обидва боки Нілу, починає зароджуватись і розбудовуватись нове місто Ель-Кахір (Непереможний) - територія сучасного Каїру.

З 1250 по 1517 рр. тут правлять так звані мамлюки. Вони прикрашають місто величезною кількістю мечетей, мавзолеями, школами Корана і палацами, більшість з яких, на жаль, не збереглись до наших днів. До кінця середніх віків Каїр поступово занепадає, і все більше стає схожим на простеньке провінціальне містечко. Лише в 1805 році реформатор Мухамед Алі  оживлює і пробуджує місто, ніби від довготривалого сну, який тривав століттями.

Визначні памятки.

Каїр впродовж своєї історії настільки розбудувався, що межі його підійшли аж до самої пустелі - плато Гіза, де знаходиться одне із семи чудес світу - Великі Піраміди та Сфінкc. Пірамід тут близько сотні - великі та менші, ступінчасті та з гладкими стінками, які дійшли до наших днів майже у незмінному вигляді.
Найбільші піраміди були збудовані для трьох фараонів - Хеопса, Хефрена та Мікеріна. Піраміда Хеопса досі залишається найбільшим архітектурним творінням людства. В основі вона має квадратну форму (довжина сторін 227,5 м). Первинна висота її складала 146,6 м, але зараз піраміди на 9 м нижче: верхні шари каміння осипались під час землетрусу. В середині піраміди немає ні надписів, ні прикрас. Там знаходиться лише три погребальних камери довжиною 11 м, шириною 5 м і висотою майже 6 м. Саркофаг із червоного граніту пустий. Мумія фараона, на жаль, так і не була знайдена. Вважається, що піраміда була пограбована ще в глибокій давнині.

І вдень і вночі піраміди охороняє таємничий Сфінкс, який загадково посміхається і пильно споглядає у далечінь.
Більшість речей, які були знайдені у Пірамідах та гробницях фараонів зібрані у величезному історичному музеї міста Каїр. Ця споруда була побудована за проектом французького архітектора Марселя Дурньона. Тут зібрана обширна колекція скарбів культури Єгипту. В більше, ніж ста залах і галереях розміщено близько 150 тисяч експонатів. На першому поверсі музею виставлені витвори амарнського періоду, наприклад, голова всесвітньовідомої цариці Ніфертіті. Скарби гробниці фараона Тутунхамона виставлені на другому поверсі. Найцінніші з них - це золота маска та саркофаг.
Найвідомішим храмом Каїру вважається Мечеть Мухамеда Алі, яка ще відома під назвою Алебастрова мечеть, оскільки оздоблена ззовні мармуром. Храм вражає своєю оригінальністю, хоча і був побудований за взірцем церкви Святої Софії в Константинополі. Мечеть освітлюється великою кількістю скляних ламп та кришталевих люстр, які підвішані на довгих ланцюгах. Навколо палацу знаходяться чотири галереї з мармуровими колонами та невеличкими куполами. Посередині стоїть мальовничий фонтан і на захід від нього вежа із годинником. Щоб потрапити у мечеть Мухамеда Алі потрібно спочатку увійти до Цитаделі.

 Цитадель- це давня споруда побудована в 12 столітті в оборонних цілях. Впродовж 7 століть цитадель є резиденцією правителів Єгипту. В старому районі міста ель-Кахіра знаходиться відомий  каїрський ринок - Хан ель-Халілі, в лабіринтах якого - магазини з товарами, в основному для туристів, вироби із золота та срібла, міді та латуні  Для того, щоб побачити всі принади арабського стилю життя відвідати ринок просто необхідно.

Каїр - мегаполіс, який ніколи не спить, є культурним та комерційним центром Арабського світу. Динамічне місто заворожить кожного туриста, який завітає у гості - історія, видовища, спорт, шопінг або просто можливість прогулятися і влитись в атмосферу старовинного, і водночас сучасного Каїру. Все це воно - величне місто Африки!