   Курорт Поморіє розташований на вузькому, мальовничому півострові в 20 км на північний схід від Бургасу і 8 км від його аеропорту.
Довжина - біля чотирьох кілометрів. Місто знамените виробництвом коньяків, вин, видобутком морської солі і цілющих грязів.
Рельєф місцевості - рівнинний, без лісу. З берега курорт Поморіє оточують виноградники. Говорять, що виноград, вирощений на "просоленій" землі - найкраще підходить для виробництва коньяку.
Поморіє складається з двох частин: "старе місто" - на півострові, з`єднаному з "материком" вузьким перешийком; і "нове місто" - на "материку".  Із суші Поморіє оточене солоними озерами, у багатьох з яких добувається морська сіль. З півночі від півострова частина моря відрізана довгою косою, тим самим утворюючи Поморійське озеро. Поморійське озеро має продовження на самому півострові - Мале Солоне озеро. Саме між цими двома озерами і розташовуються знамениті поморійські санаторії.
Старе місто на вже згадуваному півострові, суцільно забудоване і освоєне, з хвилерізами і причалами. Береги кам`янисті, але є і піщані пляжі. Пісок з високим вмістом заліза, тому має коричнево-сірий колір.
Стародавня, дуже виразна забудова, вузькі звивисті вулички, трохи "модерністських" споруд. "Нове місто" - приблизно таке ж, але з більш прямокутними кварталами і новими дво-чотириповерховими приватними будинками, побудованим за індивідуальними проектами. |
|
Місто Созополь розташоване на скелястому півострові. Це одне із найдавніших міст у Болгарії, спадкоємець античної Аполлонії, що виникла у 12—11 столітті до нової ери як фракійське селище. В 7-му віці до н.е. грецькі переселенці з Мілету заснували свою колонію — Аполлонія Понтійська, на честь найбільш шанованого ними бога. 
Після римского панування та багаточисельних нападів варварських племен назва міста поступово зникла зі сторінок історичного літопису. Про нього почули тільки у 431 році, але вже під назвою Созополіс — «Місто порятунку». У 8 столітті місто було приєднано до новоутвореної держави — Болгарія.